Антитіла до ВІЛ-1/2
(вірусу імунодефіциту людини) методом ІФА
Підготовка:
1. Аналіз проводиться вранці натщесерце (не вживати їжу впродовж 4-6 годин, можна пити тільки негазовану воду).
2. За добу до обстеження не рекомендовані фізичні навантаження, вживання алкоголю та жирної їжі.
Опис аналізу:
Збудником захворювання на ВІЛ-інфекцію є вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). За сучасними уявленнями ВІЛ відноситься до родини ретровірусів, підродини лентівірусів. На сьогодні виділені два типи вірусу: ВІЛ-1 та ВІЛ-2, які мають певні відмінності між собою як у геномах, так і в антигенній структурі їх білків. ВІЛ-інфекція розвивається після проникнення вірусу до організму людини. Після інфікування людини через 1,5-2 місяці, а у певної частини людей через 6 або 9, або 12 місяців, в організмі з'являються антитіла до різних білків вірусу. Визначення антитіл до ВІЛ у сироватці, плазмі та цільній крові є найбільш ефективним та розповсюдженим методом діагностики ВІЛ-інфекції. Завдяки розбіжностям біологічного характеру, серологічної активності та структури геному при виявленні ВІЛ як 1-го, так і 2-го типів спостерігається антигенна перехресна реактивність. Більшість ВІЛ-2 позитивних зразків крові будуть позитивними при використанні тестів на ВІЛ 1-го типу.
Показання:
- субфебрильна температура, різка втрата ваги, нічна пітливість неясної етіології, що спостерігаються не менше 2-3 тижнів;
- незахищений статевий контакт з партнером, що має невизначений ВІЛ-статус;
- наявність інших захворювань, що передаються статевим шляхом;
- планування вагітності;
- випадкове пошкодження шкіри шприцом або іншим предметом, що містить кров з вірусом.