10206
Комплекс «4 інфекції»
Строк виконання: 2 день
Підготовка:
1. Аналіз проводиться вранці натщесерце (не вживати їжу впродовж 8 годин, можна пити тільки негазовану воду).
2. За добу до обстеження не рекомендовані фізичні навантаження та вживання алкоголю.
3. Не палити протягом 2-х годин перед забором крові.
4. Рекомендовано 30 хвилин відпочинку перед забором крові.
5. За добу до забору крові припинити вживання лікарських препаратів (по узгодженню з лікарем).
Опис аналізу:
Комлпекс базується на виявленні 4 інфекційних захворювань:
- Антитіла до ВІЛ - 1/2 ,
- Гепатит В,
- Гепатит С,
- Сифіліс (РПР+РПГА).
ВІЛ1/2 (HIV1/2):
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) є збудником СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту). ВІЛ відноситься до сімейства ретровірусів роду лентивірусів, і поділено на дві групи ВІЛ-1 та ВІЛ-2. ВІЛ-1 є високо мутагенним, і може бути розділений на 9 підтипів за мутаціями мембранного білка (A, B, C, D, Е, F, G, Н та О). ВІЛ-2 має 60% нуклеотидних кислот, гомологічних із ВІЛ-1, але вони відрізняються за своєю здатністю інфікувати, ВІЛ-1 є переважним штамом вірусу. Після зараження він швидко мутує та має поганий прогноз. ВІЛ-2 має більш тривалий латентний період і відносно слабкий у своєму патогенезі.
Гепатит С (HCV)
Вірус гепатиту С є РНК-вірусом, який є дуже активним вірусним патогеном. Зараження вірусом гепатиту З відбувається попри здорову імунну систему. Він потрапляє в організм через прямий контакт із кров'ю. Вірус атакує клітини печінки, де він розмножується (реплікується). HCV викликає запалення печінки та вбиває її клітини. У 80% ~ 85% людей, попередньо інфікованих НСV, інфекція може переходити до хронічної форми, тобто інфекція не проявляється протягом шести місяців. Більшість людей з хронічним гепатитом не мають симптомів. У 10% ~ 25% людей з хронічним гепатитом, захворювання прогресує протягом 10 ~ 40 років, і може призвести до серйозного пошкодження печінки, цирозу і раку печінки.
Гепатит В (HВV): Вірус гепатиту В (HBV) відноситься до сімейства hepadnaviridae і являє собою ДНК-вірус. Його ядро містить кільцеву дволанцюжкову ДНК та полімерази. Його оболонка містить ліпопротеїни. У крові є п'ять сигнальних білків, і вони є головними серологічними ознаками HBV-інфекції. До них відносяться поверхневий антиген гепатиту B (HBsAg); поверхневе антитіло до гепатиту B (HBsAb), оболонковий антиген гепатиту B (HBeAg), оболонковий антитіло до гепатиту B (HBeAb), та ядерне антитіло до гепатиту В (HBcAb). Цей тест визначає поверхневий антиген гепатиту В (HBsAg).
Сифіліс (ТР)
Сифіліс є виліковною інфекцією, викликаною бактерією під назвою Treponema Pallidum (ТР), що передається переважно статевим шляхом, вражає різні органи та тканини та викликає циклічну хронічну інфекцію. У процес залучаються слизові оболонки, шкіра, опорно-руховий апарат, внутрішні органи (частіше серцево-судинна та нервова система). Нерідко протікає без клінічних проявів (прихований сифіліс).
Для діагностики сифілісу застосовуємо нетрепонемний метод (РПР) та трепонемний (РПГА). Нетрепонемні тести (РПР) виявляють антитіла не до збудника сифілісу, а до структур, подібних до будови до блідої трепонеми (до кардіоліпіну). РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - трепонемний тест, який визначає специфічні антитіла – антитіла безпосередньо до збудника.
1. Аналіз проводиться вранці натщесерце (не вживати їжу впродовж 8 годин, можна пити тільки негазовану воду).
2. За добу до обстеження не рекомендовані фізичні навантаження та вживання алкоголю.
3. Не палити протягом 2-х годин перед забором крові.
4. Рекомендовано 30 хвилин відпочинку перед забором крові.
5. За добу до забору крові припинити вживання лікарських препаратів (по узгодженню з лікарем).
Опис аналізу:
Комлпекс базується на виявленні 4 інфекційних захворювань:
- Антитіла до ВІЛ - 1/2 ,
- Гепатит В,
- Гепатит С,
- Сифіліс (РПР+РПГА).
ВІЛ1/2 (HIV1/2):
ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) є збудником СНІДу (синдрому набутого імунодефіциту). ВІЛ відноситься до сімейства ретровірусів роду лентивірусів, і поділено на дві групи ВІЛ-1 та ВІЛ-2. ВІЛ-1 є високо мутагенним, і може бути розділений на 9 підтипів за мутаціями мембранного білка (A, B, C, D, Е, F, G, Н та О). ВІЛ-2 має 60% нуклеотидних кислот, гомологічних із ВІЛ-1, але вони відрізняються за своєю здатністю інфікувати, ВІЛ-1 є переважним штамом вірусу. Після зараження він швидко мутує та має поганий прогноз. ВІЛ-2 має більш тривалий латентний період і відносно слабкий у своєму патогенезі.
Гепатит С (HCV)
Вірус гепатиту С є РНК-вірусом, який є дуже активним вірусним патогеном. Зараження вірусом гепатиту З відбувається попри здорову імунну систему. Він потрапляє в організм через прямий контакт із кров'ю. Вірус атакує клітини печінки, де він розмножується (реплікується). HCV викликає запалення печінки та вбиває її клітини. У 80% ~ 85% людей, попередньо інфікованих НСV, інфекція може переходити до хронічної форми, тобто інфекція не проявляється протягом шести місяців. Більшість людей з хронічним гепатитом не мають симптомів. У 10% ~ 25% людей з хронічним гепатитом, захворювання прогресує протягом 10 ~ 40 років, і може призвести до серйозного пошкодження печінки, цирозу і раку печінки.
Гепатит В (HВV): Вірус гепатиту В (HBV) відноситься до сімейства hepadnaviridae і являє собою ДНК-вірус. Його ядро містить кільцеву дволанцюжкову ДНК та полімерази. Його оболонка містить ліпопротеїни. У крові є п'ять сигнальних білків, і вони є головними серологічними ознаками HBV-інфекції. До них відносяться поверхневий антиген гепатиту B (HBsAg); поверхневе антитіло до гепатиту B (HBsAb), оболонковий антиген гепатиту B (HBeAg), оболонковий антитіло до гепатиту B (HBeAb), та ядерне антитіло до гепатиту В (HBcAb). Цей тест визначає поверхневий антиген гепатиту В (HBsAg).
Сифіліс (ТР)
Сифіліс є виліковною інфекцією, викликаною бактерією під назвою Treponema Pallidum (ТР), що передається переважно статевим шляхом, вражає різні органи та тканини та викликає циклічну хронічну інфекцію. У процес залучаються слизові оболонки, шкіра, опорно-руховий апарат, внутрішні органи (частіше серцево-судинна та нервова система). Нерідко протікає без клінічних проявів (прихований сифіліс).
Для діагностики сифілісу застосовуємо нетрепонемний метод (РПР) та трепонемний (РПГА). Нетрепонемні тести (РПР) виявляють антитіла не до збудника сифілісу, а до структур, подібних до будови до блідої трепонеми (до кардіоліпіну). РПГА (реакція пасивної гемаглютинації) - трепонемний тест, який визначає специфічні антитіла – антитіла безпосередньо до збудника.